Ego
(ира)
опубликовано на neo-lit.com
Що це було?
Казка чи сон,
Що наснився мені.
Людей – там багато,
Та всі – вдалині.
А близько
Зі мною
Моя лише тінь.
Примара моя.
В далечінь,
В височінь
Злетіти б із нею
Не впасти униз.
Дивлюся я з даху
Та бачу карниз.
Вирішує все тут
Не Бог і не цар
Вирішує тут
Лиш твій крок,
А назад
Дороги немає.
Вирішуй – піти,
Чи ще подивитись
На тіні малі.
Подумати трохи,
Чи варта й твоя
На це існування,
Бо вже вороття
Напевно немає.
Немає й життя
Для тіні твоєї –
Звільни своє „Я”.
Copyright © ира, 2004-04-03