Ego

(ира)


опубликовано на neo-lit.com


Що це було?

Казка чи сон,

Що наснився мені.

Людей – там багато,

Та всі – вдалині.

А близько

Зі мною

Моя лише тінь.

Примара моя.

В далечінь,

В височінь

Злетіти б із нею

Не впасти униз.

Дивлюся я з даху

Та бачу карниз.

Вирішує все тут

Не Бог і не цар

Вирішує тут

Лиш твій крок,

А назад

Дороги немає.

Вирішуй – піти,

Чи ще подивитись

На тіні малі.

Подумати трохи,

Чи варта й твоя

На це існування,

Бо вже вороття

Напевно немає.

Немає й життя

Для тіні твоєї –

Звільни своє „Я”.


Copyright © ира, 2004-04-03