Без назви

(Clarin)


опубликовано на neo-lit.com


І різко двері ти закрила.,

Пішла шукатии щастя по життю.

Несли тебе надії крила

І голосно кричала вітру: "Йду !"

Втомилась від минулого і заздрість

Чужих людей, бо в тебе є талант.

То він хіба тобі приносить радість,

Якщо в житті ти справжній дилетант.

По вулиці серед людей похмурих

Ідеш і хочеш бачить очі.

Вони не брешуть, знаєш це ти,

Тому рахуєш тільки ночі.

Лише тоді, крізь очі сині

Вогні сердець і душ палають.

А ти помітиш ті єдині,

Які лише тебе шукають.

І ночі змінить сонце ясне,

І ти забудеш про печаль.

Життя змінилось, все прекрасне..

Та світ не зміниться, на жаль.


Copyright © Clarin, 2004-04-18