Без назви
(Clarin)
опубликовано на neo-lit.com
І різко двері ти закрила.,
Пішла шукатии щастя по життю.
Несли тебе надії крила
І голосно кричала вітру: "Йду !"
Втомилась від минулого і заздрість
Чужих людей, бо в тебе є талант.
То він хіба тобі приносить радість,
Якщо в житті ти справжній дилетант.
По вулиці серед людей похмурих
Ідеш і хочеш бачить очі.
Вони не брешуть, знаєш це ти,
Тому рахуєш тільки ночі.
Лише тоді, крізь очі сині
Вогні сердець і душ палають.
А ти помітиш ті єдині,
Які лише тебе шукають.
І ночі змінить сонце ясне,
І ти забудеш про печаль.
Життя змінилось, все прекрасне..
Та світ не зміниться, на жаль.
Copyright © Clarin, 2004-04-18