СПОВIДЬ

(ПРОЗЕРПИНА)

Пробач мені мою любов,

Любов до тебе...і до нього.

Я хочу повернутись знов,

Не можеш ти забути всього?!

Забути те, що в нас було,

Забути зраду нашу спільну,

Це, наче замкнуте колО....

Ти відпускаєш мене – вільну!

Невже, не бачиш ти у снах

Себе...а поряд знову мене?

Як біжимо ми по ланах,

Як ми пісні удвох співаймо,

Як, наче птахи, ми літаємо,

І у кохання знову граймо.

Я зрозуміла помилки,

А ти, мабуть, мене пробачив....

І написала ці рядки,

Яких вже світ багато бачив!

Copyright © ПРОЗЕРПИНА, 2004-06-24