Исторія подводнаго флота россійскаго

(Граф Можайскій)

опубликовано на neo-lit.com

История подводнаго флота росийскога.

Царере Петре перший перстом указавши на ебану мидию, промолвил, на месте сим соорудити флотягу морскую, а указавши на краба ебанага, сказал, на месте єтого ебаного краба я возведу град, Санкт-Петербург.

Шёл Пушкин, просто шёл, и споткнулся о вішеупомянутого ебаного краба.

Краб своим зацепом Пушкину пол-ноги оттяпал и убежал. Морська брыгантіна, шедши вдоль брега земнаго, біла внезапно атакована чудисчем морським - каракатицею. Из ноздрей карокатиці полілося пламєче, спалівші всі парусі брігантіні да обезвредівші последнюю. Капитан прокричал - "Я ебу, -кажется, єто чудовисче" Матросі скинувши останнього за борт почалі курити сигарареті да на антіканцерогенній фільтрун. А каракатица от єтой скукотищи отдала Господу душу і щупальца(в комплекті з 52 присосками).

Соседші на брег земной матросі булі заманені телкамі охуевшімя да на еблю за червонці. Сим історія флотяги почінаеться.

Чудотворец Епифан при царе Петерке 1 надівівшісь на ебану морську флору спроектировал по заказу госучережденій подводнаго стального відру "Епіфан-1", да на невїебическую пасть. Чудісче єто могло путем маніпуляцій іздавать звукі похожі на кашель і строить подводнія города. Но шведі проведавші про відру наказалі відру попустить, соорудівші деревїяного подоводного віхухоля. Бой состоялся в северном водоемі. Но так как відра нехуя кроме плотін строить не умела була подвержена гідравліческім дзібам сопернніка. Порвавші відру к ебенематері віхухоль отправілся в док на ремонтні процедурі. А норвежці построілі аналог відрі - устрашающаго морьскаго чорта.

Чорт торпедіровал віхухоля под хвост нанеся поразку оному.

У 1790 годі аристократі Петербурга отправілі експедіцію на Северній полюс, тем самім удовлетворівші свої ебані інтересі касающіеся жізні беліх устрашающіх ведмедей на ледяніх массівах.

А бРЄжнєв командувал експедіцією наказавши сконструіровать первій подводній паровоз чтобі дістатисія подо льодом до центра Землі.

Но, ко всеобщему людскому сожалению, паровоз добрался только до арктических лёдяніх полей, где и затонул целиком и полностью, окремя устрашающей дімовой трубі. А екіпаж паровоза спасся за счёт контроля Господа и очутился на земной тверді, образованной гавном пінгвінов ("Земля Саннікова"). На лёд першім ступіл ВАШЕ БЛАГОРОДИЕ, лично я, граф Можайскій.