Dum spiro, spero
Ненавиджу все сонце й зорі, Мене не вистачить на всіх. Моя біда - це крапля в морі, Зроблю собі великий гріх.
Пливу, тону та потерпаю Без краплі совісті в очах. А віри в людство вже немає, Лиш сльози болю по ночах.
Я вже добив в собі людину Й цинізм - король, що все дає. Пробачте, бо в лиху годину, Я є лиш тим, чим ви не є. |
проголосовавшие
комментарии к тексту: