Всі подумки у своїх снах Чекають весну . Незабутньою ВОНА КОЛИСЬ БУЛА . ДАРМА .
Втративши довіру в світлі дні Не знаю , варто жити ще, чи ні , БО , МОЖЕ, - ЗАБАГАТО ?
Біле і чорне зустрілися, Хоч їм і не мріялось ПОБАЧИТИСЬ ЩЕ РАЗ.
Не треба ні віршів , ні прози На небі ж бо нема грози , А ТИ ЇЇ ХОТІВ.
Мене замучили думки, про те,- хто я і ми. МАБУТЬ , БУЛО НЕ ВАРТО...
ЛЮБОВ.... ВОНА КОЛИСЬ БУЛА . ДАРМА . ( БО, МОЖЕ,- ЗАБАГАТО,- ПОБАЧИТИСЬ ЩЕ РАЗ) А ТИ ЇЇ ХОТІВ , МАБУТЬ , БУЛО НЕ ВАРТО. |
проголосовавшие
Для добавления камента зарегистрируйтесь!
комментарии к тексту:
