Rambler's Top100
fisting
упырь лихой, явас ебу, гальпер, а также прочие пидары и гомофобы.
... литература
Литературный портал создан с целью глумления над сетевыми графоманами. =)
Приют
мазохиста!


Убей в себе графомана



Xipypr

Х О М Я Ч К И (для печати )

Деревяні меблі, книги, шкіряні крісла в поєднанні з напівтемрявою та класичною музикою робили кімнату надзвичайно затишною, здавалося, що все переповнене спокоєм. Тут все займало своє місце - і нічого дивного, адже в Німеччині так заведено. Та гармонію порушували грати на вікнах, які зводили нанівець усю красу заходу сонця й неспокійні очі чоловіка, що постійно перебирав пальцями складки піжами. На противагу йому, пан за центральним столом зливався в єдине ціле з кімнатою - він її доповнював своєю внутрішньою рівновагою та виваженістю, бездоганним зовнішнім виглядом та поставленим голосом.
- Дольфе, не хвилюйся, я теж люблю хомячків. Розкажи мені, коли у тебе вперше з'явився хомячок?
- Не, не хомячок, а хомячки, їх було двоє - це мені мама подарувала, вона хороша і хомячки хороші. Мені тоді було шість років, один біленький з чорною плямкою за лівим вушком, а другий з трьома плямками на спинці, вони були хороші я їх дуже любив і маму дуже любив.
- Напевно ти хотів, щоб тобі мама подарувала іще хомячків?
- Так, я дуже хотів, але мама померла, і я дуже любив хомячки, вони такі гарненькі, я їх ще дужче любив, я їх з собою в школу носив.
- А тато тобі дарував хомячків?
- Так, один в шостому класі, такого руденького, а другого, коли я вступив на біологічний факультет в Мюнхені.
- А чому, Дольфе, ти туди вирішив поступити?
- Мені тато сказав, бо я дуже любив хомячків й за ними доглядати. Я гарно вчився, бо хотів багато знати і не тільки про хомячків!
- Так, ти молодець, я знаю, що ти гарно вчився й закінчив гарно, а куди тебе відправили працювати?
- Мене, мене відправили в науково-дослідний центр лаборантом. Там працює багато вчених, а їм треба помічники. Я працював з хомячками, готував їм їсти.
- І як тобі ця робота?
- Погано, дуже погано! Вони вбивали хомячків, вони заставляли мене давати їм різні препарати, від яких їм ставало погано, а я їх дуже люблю й не хотів цього, дуже не хотів!
- І що ж ти зробив?
- Я надурив професора Штейна, я мав давати хомячкам Телоксан.
- Це заспокійливий препарат нового покоління?
- Так, це він. І його ми давали хомячкам, 120 хомячкам, але я спочатку давав його лише одній самці, такій гарній з руденькими лапками й побачив, що через тиждень у неї народилися мутанти, у них не було очей, передні лапки недорозвинулись і їх постійно судомило - це було страшно, а я ж їх люблю і моя мама їх любила!
- Заспокойся Дольфе, не плач, ти зробив все правильно, що було далі?
- Я вирішив не давати іншим хомячкам цього препарату, бо їм було погано. Я давав лише трішки й у них було все гаразд, я дуже тішився і професор Штейн, коли бачив, що у них все гаразд, дуже тішився й радів за здорових хомячків. Я думав, що він хороший й також дуже любить хомячків. Він ходив дуже задоволений, казав, що заробив цілу кучу грошей й став знаменитий, казав, що я теж знаменитий разом з ним і мені дістанеться частина грошей.
- Ну годі, годі перестань хлипати Дольфе, випий таблеточку. От, молодець. А, що ж сталося на минулому тиждні?
- Я, я як завжди був в лабораторії, я доглядав за хомячками. Та тут в лабораторію забіг професор Штейн, останні півроку він завжди мав гарний настрій, а тут він був просто розлючений. Він взяв палку й почав бити хомячків, хороших хомячків, яких я так люблю. Вони пищали й заливалися кров'ю, я ж думав він їх теж любить. Далі у мене потемніло в очах і я нічого не пам'ятаю. Як він міг так зробити, вони ж такі хороші!
- Ну гаразд, Дольфе, йди в палату, я до тебе сьогодні ще зайду!

- Алло, доброго вечора, можу я чути пана Шнайдера? А, це Ви! Як там пан Штейн, ще в реанімації? Добре, що він йде на поправку, але у мене для Вас погані новини! Лаборант 100% шизофренік, на нього не вийде повісити справу, а Вам, варто більше приділяти уваги підбору кадрів! Ні, мені не шкода професора, бо навіть відмінні лабораторні результати та чудові знайомства у міністерстві не дають права ігнорувати трьохрічні клінічні дослідження, а рекомендувати його як заспокійливий вагітним - це взагалі злочин! За скупість Штейна поплатилися тисячі німецьких родин. Я розумію, про що свідчать дані лабораторних тестувань на хомячках та я знаю чому вони про це свідчать і в цьому вся проблема, я гадаю професор також розуміє. На все добре.
В кімнаті панувала тиша. Біля вікна стояв чоловік й проводжав останні промені сонця. Тільки після того, як з'явилися перші зорі, він підійшов до столу й взяв невеликий пакунок. Закрив кабінет та тихо пройшов в кінець коридору. Зупинився на хвилинку перед дверима палати, набрав в груди повітря й зайшов. Під вікном на розтеленому ліжку лежала жінка, її тіло здригалося від плачу.
- Люба, я знаю, тобі важко, але ти мусиш триматися.
- Гансе, я стараюся, але це неможливо. Таке не забувається, у мене постійно перед очима наша дитина. Ти б її бачив, ти б її бачив Гансе!!! У неї не було обличчя, його просто не було, лише... лише криваві дірки замість очей. Коли акушер перерізав пуповину, вона смикалась, вона судомила й страшно хрипіла, о Боже, Гансе!
- Краще не треба було про це.
- Гансе, коли ти мене звідси забереш, я втомилася, мені хочеться додому. Я так засумувала за дітьми, як вони?
- Вдома все гаразд, потерпи ще недовго люба, на наступному тижні поїдемо, а поки що трішки спокою тобі не завадить. Я маю для тебе подарунок, вчора купив, тобі має сподобатися.
- О, це так мило, я так люблю хомячків.
- Я знаю, я теж їх люблю, так... я теж їх люблю...



проголосовавшие

Для добавления камента зарегистрируйтесь!

комментарии к тексту:

Сейчас на сайте
Пользователи — 1

Имя — был минут назад
Упырь Лихой — 3 (комментирует)

Бомжи — 0

Неделя автора - Maksim Usachov

добрая научная сказка
Бусидо
Колобок

День автора - Петр Красолымов

у Антонины 15 кошек
Нечто о людях науки и беззаветном служении делу
Сердце Ежика
Ваш сквот:

Последняя публикация: 16.12.16
Ваши галки:


Реклама:



Новости

Сайта

презентация "СО"

4 октября 19.30 в книжном магазине Все Свободны встреча с автором и презентация нового романа Упыря Лихого «Славянские отаку». Модератор встречи — издатель и писатель Вадим Левенталь. https://www.fa... читать далее
30.09.18

Posted by Упырь Лихой

17.03.16 Надо что-то делать с
16.10.12 Актуальное искусство
Литературы

Книга Упыря

Вышла книга Упыря Лихого "Толерантные рассказы про людей и собак"! Издательская аннотация: Родители маленького Димы интересуются политикой и ведут интенсивную общественную жизнь. У каждого из них ак... читать далее
10.02.18

Posted by Иоанна фон Ингельхайм

18.10.17 Купить неоавторов
10.02.17 Есть много почитать

От графомании не умирают! Больше мяса в новом году! Сочней пишите!

Фуко Мишель


Реклама:


Статистика сайта Страница сгенерирована
за 0.024164 секунд