І тільки на другий день знайшли біснуватого підораса, діда Хосе Педроса. Дивно, але він сидів на самій верхні та бавився малюванням. А в мене свої квіти, свої іграшки. На запах летять комашки. У іспанії кояться торкання, у іспанії міккіманія. Це все кляте кохання. Смішно, але дід сидів на вишні. Він шукав свій вирій, підорас старий. Сакраменто Хосе Педросе, коли не нап’ється. А я бавлюся, стісняючись, із собою, квіти у маї продаю. Я – стісняюча торговка, дивлячись як у кого обставини. Мене жінки як їм заманеться ставили. Дід Педрос зустрів свій під хмарою курасон, співав з ним, п’яний, в унісон. Розвелося педорасья, а я – за водою бігала гола я. Все не з’ясуєш, все не збагнеш, це вам не пуруша та не ганеша. Це клята іспанія із квітковою наркоманією. Я, дурненька, нюхала фіали з дідом на небі іще коли після обіду ненько рідненька спали бейбі. І коли загубили сомбреро. І на сіні кохали химери. І зламала мати гітару. І я вас усіх текієро. |
проголосовавшие
комментарии к тексту:
