Ти мовчиш І всюди - тиша. Тільки дощ Як із відра. Ти пішов, мене залишив - В світі я тепер одна . Я схилилась над тобою. Та чи ти це? Ні, не ти.... Бо далеко вже від тої - Від Землі ,.де ми жили. І залишилась сама я, Рай,неначе, зник кудись. Ти забрав його, я знаю, Але жаль - не поділивсь. Ти пішов І до краплини Ти забрав з собою те, Що життям я називала, Та тепер - дарма усе. Все, що мріями і снами Я створила у житті - Все минуло, а натомість - Жах і страх в моїй душі. Марно плакати, кричати, Винуватити, благати, Бо провина на асфальті - Мляма крові як на карті. Це вона у всьому винна, Бо як острів в океані Мого хлопчика самого, Ще малого........ Залишила |
проголосовавшие
комментарии к тексту: